Нещодавно на сесії Зимноводівськоїсільської ради було прийнято Стратегію сталого розвитку нашого села, реалізовану за сприяння фонду «Східна Європа». Отож, надзвичайно важливий для розвитку Зимної Води документ затверджено, як затверджено і Стратегію Пустомитівського району загалом, але що далі?
Про те, якими повинні бути подальші кроки, аби заплановане стало реальністю, та про підсумки роботи над документом ми розмовляємо з Олександром ВОЛОШИНСЬКИМ, коор-динатором проекту та головою товариства «Зелений Хрест».
-  Пане Олександре, підведіть,  будь ласка, підсумки роботи над Стратегією сталого розвитку Зимної Води.
- Напрацьовано чотири стратегічні напрями розвитку громади Зимної Води:
- культурний та духовний розвиток, національно-патріотичне виховання мешканців села (в першу чергу учнівськоїмолоді);
-  розвиток економічного потенціалу та підприємництва;
- впровадження соціально спрямованих програм;
- розвиток програм охорони довкілля та безпеки життя.
Головна мета стратегії  забезпечення добробуту мешканців на основі підвищення духовно-культурного рівня мешканців, розвитку інфраструктури, підвищення соціально-економічних стандартів та забезпечення сприятливого та безпечного для здоров'я та життя екологічного стану території.
Добре, що в селі утворилась група людей, які готові взяти на себе ініціативу. Вони побачили:
спільними зусиллями можна чогось досягнути. Видно, як змінилась громада, з'явилося і розуміння. Щось потроху втілюється в життя. Думаю, з часом громада та влада вповні усвідомлять важливістьта необхідність цього документа. Взагалі приємно, що в Зимній Воді щось відбувається. Я працюю й в інших селах, проте там взагалі руху немає. А в нас багато чого хочуть і роблять.
-  Як затвєрджували докумєнт на сєсії?
- Проблем із затвердженням стратегіїпрактично не виникало, депутати майже одноголосно проголосували «за». Що й не дивно, адже більшість з них були безпосередньо залучені до процесу розробки. Приємно відзначити активну участь сільського голови в усіх етапах розробки та затвердження стратегії, а також хотів би щиро подякувати всім членам громади, які долучилися своїми знаннями та власним часом до створення цього документа.
- Чим відрізняється щорічний перспективний план села від стратегії сталого розвитку?
-  Різниця чимала. Справа в тому, що перспективний план соціально-економічного розвитку села розробляється на рік працівниками сільської ради, виконкомом з огляду на бюджетні процедури, потім голова його представляє на сесії, остання затверджує. Тобто, громада села переважно до розробки плану соціально-економічного розвитку не залучається, зрештою, як і самі депутати. Стратегія ж - це план, в якому зафіксовано, чого михочемо досягти в дальшій перспективі і до творення якого були долучені мешканці через опитування та роботу в дорадчих комісіях. Тож план соціально-економічного розвитку тепер повинен узгоджуватися зі стратегією. Завдання ж депутатів, виконкому та сільськоїрадиу цьому випадку -звернути увагу, чого хочуть люди. Тепер сільський голова повинен окремо звітувати і про виконання стратегії, а ії успішна реалізація - завдання усієї громади.
-  Яка користь від стратегії громаді?
-  Стратегія - офіційний документ бачення розвитку громади, розвитку території. Ми можемо показати, в тому числі Львову, як сама громада бачить ту чи іншу свою територію. Приміром, сказати: нам це не підходить, внесіть поправки згідно з нашим документом. А вже завдання влади - звернути увагу розробників генерального плану на бачення розвитку села, яке затверджене в стратегії, бо ж генплан - не догма, і не розробникам генплану, а нам жити на власній території. До речі, Генеральний план Львова передбачає входження Зимної Води до складу міста, проте громада бачить себе як окрема самоврядна територія села.
Крімтого, маючи стратегію, можемо планувати і кошти самоїгромади. Щороку сесія приймає бюджет, а, знаючи пріоритети, легше планувати. Так, на пріоритетні питання можна виділяти максимальну кількість коштів, які можемо
дозволити собі витратити на виконання певного пункту. Так само під це можемо просити гроші як в районному бюджеті, так і в бюджеті області. Якщо ж коштів на виконання першого пункту стратегії надто мало, можемо виконувати наступний за списком. Головне, аби люди бачили результат роботи, відчували свою причетність до творення майбутнього громади і було загальне розуміння, чому саме ці роботи ми зараз виконуємо.
-  Як залучити кошти з інших джерел,  окрім бюджєту?
- Існує чимало українськихта міжнародних програм. Є президентський фонд, який щороку «роздає» кругленьку суму. Та, окрім бажання взяти участь у конкурсі, ще треба кваліфіковано написати проектну пропозицію. Тут і придасться стратегія, адже, пишучи будь-який проект, ми повинні послатися на неїв обґрунтуванні.
Зараз також діє і Програма транскордонного співробітництва Україна- Польща- Білорусь, яка стосується Львівської, Волинської, частини Закарпатської області, частини Білорусії та прикордонних територій Підкарпатського та Любельського воєводств. Програма використовує кошти Європейського Союзу. Перший конкурс уже відбувся, другий буде оголошено у вересні. Отож, необхідно написати проектну пропозицію, а зробити цетреба спільно українському та польському партнерові. Мінімальний грант - 100 тис. євро, верхньої межі немає. Польська ґміна і сільська рада з нашого боку можуть спільно подати проект. Це можуть бути так звані «м'які» проекти (на культурну діяльність, тренінги, семінари, молодіжні обміни, взаємні поїздки і т.д.) або «тверді» проекти (ми купуємо або будуємо з обох боків кордону: наприклад, купуємо дорожню техніку чи будуємо водогони, каналізацію, дороги і т.п.). Основна особливість цих проектів полягає в тому, що польська сторона не може отримати кошти без українського партнера, а ми без них. Тим більше, що Зимна Вода вже має своїх партнерів, і варто скористатися цією безумовною перевагою.
-  Припустімо, грант виграти вдасться, хто потім розпоряджатиметься коштами?
-  Якщо  це інфраструктурний проект, то орган самоврядування відповідальний за отримання коштів, використання і звітування. Ще один цікавий момент: польська сторона одержує всі гроші, українська ж потім отримує від них свою частку.  Польські партнери відповідальні за всі кошти. Ми звітуємо перед поляками, а вони перед Брюсселем. Якщо щось піде не так з нашої вини, нам нічого не буде, але це буде останній проект, який ми матимемо в партнерстві. Особливість ще й в тому, що,приміром,будувати  дороги   ми   повинні  за європейськими стандартами, що передбачає відкритість і прозорість тендерів, закупівель, контроль за дотриманням строків виконання, якості робіт та своєчасне і постійне звітування про виконану роботу. Це буде також наукою для   наших органів  самоврядування,   бо   вони  з європейськими грошима ще не працювали. А це - зовсім інші процедури. Поки що наші люди не готові цього робити. Крім того, виникне проблема й з навчанням кадрів, адже вся офіційна документація ведеться англійською мовою, тож будуть потрібні фахівці. Вигравши грант, можна було б
і працевлаштувати багатьох зимноводівців.
Що ж стосується участі в програмах громадських організацій, то вони повинні показати свій успішний досвід користування європейськими грошима. У нас, на жаль, поки немає
таких організацій.
-  Яка доля чекає на розроблені сайти?
- Протягом року створено 5 сайтів громад району плюс сайт районної ради (www.pustomyty-rada.gov.ua), проте наповнюється лише один - останній. Приємно відзначити, що сайт Зимної Води (www.zymnavoda.lviv.ua)  на їхньому фоні виглядає професійно та оперативно наповнюється. Прикро, що сайти на повну потужність не використовуються як інформаційний ресурс. Все-таки це і розкрутка власного сайту, й інформація про село.