Коли Зимна Вода святкувала Трійцю, до церков бігли малі янголята - зимновідчани, які вперше йшли до сповіді, - наймолодші школярі стали повноправними християнами. Починаючи з семи років, вони приступають свідомо і добровільно до Першої Сповіді і Урочистого Святого Причастя.

   Цій незабутній події передує велика підготовка. Вже з першого класу на уроках із основ християнської етики школярі вивчають Святе Письмо, молитви, Свята Літургійного року, Святі Тайни, Заповіді Божі і церковні, Правди віри, Катехизм християнської віри, релігійні пісні.

   Учні Зимноводівської ЗОШ №2, які навчаються в 3 класі, готувались до Першого Святого Причастя і Першої Святої Сповіді цілий навчальний рік. Катехитом для малих християн є вчителька християнської етики Ольга Білецька.

   Перша Сповідь - як перший у житті іспит. Вперше довелося аналізувати свої вчинки, вперше про них треба щиро-щиро розповісти священику, покаятися перед Богом. Дехто навіть робив собі «шпаргалку» з переліком своїх гріхів, бо ж від хвилювання можна розгубитися й нічого не пригадати.

   В суботу 15 травня 31 дитина з батьками і хресними прийшли до церкви Петра і Павла на Першу Сповідь. А в неділю причасники зі своїми родинами прибули до храму. Хлопчики та дівчатка чемно стояли на Службі Божій і урочисто прийняли Пресвяту Євхаристію. Причастя - перепустка в особливий світ. Діти, які готуються до такого випробування, починають усвідомлювати свої особливі обов'язки. Перше Урочисте Причастя - це ще й привід об'єднати всю родину, нагадати хресним про їх обов'язок перед Богом у християнському вихованні своїх похресників. Після Літургії отець Степан звернувся із проханням до батьків не занедбувати виховання їхніх дочок і синів, дітям вручив пам'ятку Першої Євхаристії. І хоча цілий день дощило, відчуття великого духовного свята не полишало нікого.

   Священики щоразу наголошують, що одяг не має значення при прийнятті Першого Святого Причастя, однак батьків і дітей важко переконати. І заможні родини, і батьки зі скромними статками роблять усе, аби дитина виглядала щонайменше не гірше, ніж інші. Зовсім по-іншому вийшло цього разу. Батьки закупили тканину та аксесуари й пошили для всіх дітей сукеночки та сорочки однакового фасону. Діти виглядали водночас вишукано і скромно. Хочеться подякувати кравчиням, які за символічну плату придумали цікаві фасони і швидко виконали замовлення. Цей святковий одяг залишився в церкві, де можна буде його випозичити всім бажаючим.

   Через тиждень з цією ж метою до церкви прийшло 50 діток ЗОШ №1. Небо було милосерднішим - потішило ясним сонцем. Готували дітей учителі Оксана Величко та Наталя Малець, причащав отець Любомир.

   За словами священика, душі дітей - як їхнє вбрання, чисте й білосніжне. Завдання ж церкви та батьків - допомогти їм не забруднитись у життєвому вирі.