У 1918 р., після того як Австро-Угорщина зазнала поразки у Першій світовій війні, у Львові 1 листопада того ж року спалахнуло повстання легіону УССів, результатом якого 9 листопада стало проголошення створення ЗУНР. На залізничній станції Зимна Вода підслухано телефонну розмову про те, що з Кракова до Львова має прибути ліквідаційна комісія, щоб перебрати владу і приєднати Галичину до Польщі. Місцевий загін УСС, який очолював житель села Рудно Байцар, розібрав залізничні рейки і не допустив ліквідаційної комісії до Львова. У цей же період на території Зимної Води проходили жорстокі бої між УСС, УГА та польськими оборонцями.

Після 1921 року, згідно з Ризьким мирним договором, Східна Галичина знову відійшла до Польщі. Поляки масово переселялись у Зимну Воду. Почалась друга хвиля польської колонізації.

У період з 1920 по 1939 рр. тут було збудовано 300 двоповерхових вілл, власниками яких стали львівські державні службовці та залізничники. У 1923–1924 роках з'являються також нові будівлі, господарі яких — Міллер, Рупп, Ганс і Пірцель. З'являється багато поселенців з німецькими прізвищами, і з цього часу частина Зимної Води називається Міллєрівка. Цьому сприяло і те, що Зимна Вода була популярною рекреаційною зоною для львівського панства.

До другої світової війни населення було переважно польським, а ті декілька українських родин, що залишились тут, змушені були перейти на «польське».

В довоєнні роки при гміні с. Зимна Вода всі домашні тварини були зареєстровані і господарі тварин платили податок до місцевого бюджету, про що свідчать собачий медальйон і документи цього часу.

Період 1927–1938 років був періодом національного піднесення для українців. У цей час відбувається національно-культурне відродження, відновлюється діяльність товариства «Січ», оживає товариство «Просвіта». У 1925 р. т-во «Просвіта» відкрило читальню в селі. Активними членами товариства були Іван Стрілецький, Теодор Кокорудз, Богдан Паньків. Саме вони заснували аматорські гуртки при читальні, давали театральні вистави не тільки для жителів свого села, але і для інших сіл. При читальні «Просвіта» почало існувати жіноче товариство «Союз українок», гурток «Сільського господаря», спортивне товариство. З виставами часто виступали у Кальтвассері і, відповідно, з Кальтвассеру приходили з виставами до Зимної Води.

З Кальтвасеру виступали мандолісти, якими керував скрипаль Ганс Фігель. До села часто приїжджали групи юнаків зі Львова з виставами. Вистави проходили у приміщенні школи. Ця обставина й спонукала молодь мати своє власне приміщення. У відповідь на це покровитель євангелістської громади села Рудольф Лінк проявив ініціативу й заохотив молодь побудувати нову школу. Було багато мешканців Міллєрівки відгукнулося на цю пропозицію, хто жертвував цеглу, хто пісок. Лінк, щоб поповнити касу для будівництва школи, влаштовували літні празники. Надходження були значними, й вже у 1932 р. розпочалось будівництво школи.

У 1933 р. в Зимній Воді було засновано спортивний клуб «Єдинастка». До грудня 1933 року тут діяв гурток «Читальня народної школи». У 1934 р. створено Жіночий стрілецький союз та Союз жінок зайнятих громадською працею. У цей час у селі існував чоловічий хор «Акорд» та ряд інших організацій та гуртків. У 1938 році польська влада закриває «Просвіту», яка була центром національно-культурного розвитку.

Протягом 1930-х років широку діяльність в Зимній Воді розгорнули підпільні осередки Української Військової Організації (УВО) та ОУН, під проводом яких виростало молоде покоління ідейних патріотів-націоналістів.



Так, прекрасне село міського типу, все тут подобається :)
Не знаю, треба проаналізувати всі "за" і "проти".
Ніколи не думав про це.
Ще не готовий ні до переїзду, ні тим паче до сімейного життя...
А що - в селі Зимна Вода можна придбати ділянку під житло?)))

Результати...
© 2008-2018 Рада села
“Зимна Вода”