Конкурс на заміщення вакантної посади
Зимноводівська сільська рада ПОВТОРНО оголошує конкурс на заміщення вакантної посади спеціаліста І категорії (з питань будівництва). 

Шановні мешканці Зимної Води!
Уклінно просимо Вас не спалювати сухої рослинності та не розводити вогню у невстановлених місцях. Це може привести до непоправних наслідків.
Здавалося нове життя, за яке полягла Небесна Сотня вже почалося. Здавалося, омріяне, добуте такою важкою ціною близько-близько. Та чорне гайвороння біди вже зібралося на сході України. Майдан перейшов у війну. Сотні тисячі наших співвітчизників за покликом серця піднялися на захист Вітчизни. Були та є серед них і наші земляки-герої. Дехто з них пішов у вічність і мовби дивиться на нас з небес своїми чистими безсмертними очима.
Вони жили поруч з нами. Ходили тими самими вулицями Зимної Води. Вчилися у наших школах. Вони були такими самими як і ми. Та як показав час, не зовсім такими.

Назар Пеприк народився у лютому 1981 року. Недавно, а саме 16 лютого йому виповнилося б 34 роки. 8 років він вчився  у Зимноводівській школі №2. Потім родина переїхала в Пустомити і завершував навчання він там. А опісля, була служба в армії, в омріяних ним повітряно-десантних військах. Сильний та впевнений у собі чоловік завжди бачив себе захисником Вітчизни. Після служби в армії працював у СБУ. Однак у непрості часи правління Януковича, висловлюючи незгоду з режимом, змушений був покинути її та піти знову в десантники.
Життєві дороги складні і непередбачувані. Почалася війна на сході нашої держави. Він одним з перших з нашого села разом зі своєю частиною перебував на передовій. Брав участь у багатьох боях. Не раз стояв на краю прірви. Двічі, ризикуючи власним життям, рятував поранених.
Він мав міцний бійцівський характер. Ніколи не скаржився. Казав , що приїде додому лише зі своїми товаришами. Назар був дуже впевнений у собі. І цю впевненість він передавав рідним у телефонних розмовах з ними.
Одного разу стався нещасний випадок. Назар і ще двоє бійців, які їхали автомобілем натрапили на ворожу міну. Один хлопець загинув на місці. Інший був важко поранений. На щастя, Назару вдалося уникнути поранень і пошкоджень. Прийшовши до тями він надав допомогу своєму другові, тим самим врятувавши йому життя.
Смерть знайшла нашого героя у селі Красне на Донеччині, біля кордону з Росією. Сталося це у серпні 2014 року. Сепаратисти влучили снарядом в окоп в якому перебував Назар. Він був справжнім чоловіком, героєм, і людиною з великої літери.

Сокач Роман народився у жовтні 1986 року. З першого по одинадцятий клас навчався у нашій середній школі № 2 у Зимній Воді. Тут він особливо цікавився історією України. Був активним у шкільному житті. Роман брав участь у роботі шкільного театрального гуртка, виставу якого Кайдашева сім'я ставили на сцені театру юного глядача у Львові, що було великим святом для усієї школи.
Далі життя йшло звичним шляхом. Служба у збройних силах України. Опісля демобілізація та навчання у Міжрегіональній Академії управління персоналом.
У листопаді 2014 року почався новий листопадовий зрив в Україні. У Києві українці активно виступили проти різкої зміни курсу країни. Активну участь, бачачи своє майбутнє в Європі взяла у ньому молодь. На другий день після побиття студентів у Києві на майдані Незалежності Роман захопивши з собою прапор України помчав у столицю. Спостерігаючи за подіями в Києві, по телебаченню, серед інших прапорів, диму, звуків ударів по щитах, серед пострілів гордо майорів у руках Романа державний стяг України з промовистим написом Зимна Вода. Бої у Києві завершилися. Перемогла революція гідності. Та на Україну чекав ще більш підступний ворог. Почалася війна на сході. Роман не міг сидіти вдома, все його єство прагнуло поїхати на фронт захищати нашу державу від східних зайд бандитів. На початку серпня 2014 року він пішов добровольцем служити в Національну Гвардію України у складі батальйону ім. Кульчицького. Доля тоді закинула його у Вуглегірськ біля Дебальцево, де він охороняв наші блокпости. За це був нагороджений медаллю за оборону рідної держави.
Потім була ротація. І один з найщасливіших днів у його короткому житті- одруження. На весіллі молоді свій перший танець танцювали під мелодію з дуже промовистою назвою-Я на небі…
Після ротаційного періоду Роман разом з друзями знову повертався на передову у Дебальцево. Та прикрість долі зупинила його життєвий шлях у жахливій автокатастрофі.
Назар та Роман були учнями нашої школи. Їх коротке героїчне життя гідне наслідування. Адже його віддано за нас, за наше майбутнє, за цілісність і незалежність нашої держави.
Герої не вмирають! 
Слава героям!
   
Народився Скрут Ростик у серпні 1978 року. Вчився у школі № 1. Жив, любив, працював поруч з нами. Дуже любив автомобілі. Та вмів давати їм раду. Часто допомагав друзям та землякам.
З початком революції гідності він часто їздив на майдан. Його оформлений у національні кольори автомобіль багато разів вирушав у напрямку до столиці, де з пекла боїв вивозив поранених, часто рятуючи їм життя. 
Він не любив неправди, яка інколи потрапляла в його життя. Дуже-дуже любив своїх дітей. Для них він був готовий на все. Часто повторював-що скажу я дітям, коли запитають де я був що я робив у цей час. Дуже хотів піти на фронт. Довго, протягом майже трьох місяців оббивав пороги військових інстанцій. І от нарешті отримав дозвіл. Він разом з побратимами з майдану їде на передову в Дебальцево. Щемить серце у передчутті нових емоцій. Та… 
Та фатальна несправедливість долі .Аварія і прикра смерть разом з іншими своїми побратимами. Десь за 20 хвилин до аварії, і це Ростик зателефонував у Зимну Воду. Його останніми словами було- Я люблю вас усіх. Крізь сльози  часто повторюємо тепер-Ми любимо тебе, Ростику! Ми любимо тебе!
Неначе все це нам наснилось
Вже рік минув, 
Та от нічого не змінилось.
Для чого сотня полягла
Зробивши все, що лиш могла.


Так, прекрасне село міського типу, все тут подобається :)
Не знаю, треба проаналізувати всі "за" і "проти".
Ніколи не думав про це.
Ще не готовий ні до переїзду, ні тим паче до сімейного життя...
А що - в селі Зимна Вода можна придбати ділянку під житло?)))

Результати...
© 2008-2018 Рада села
“Зимна Вода”