Шановні мешканці с. Зимна Вода!
Пустомитівський РЕМ повідомляє, що у зв’язку з ремонтними роботами 4 квітня 2019 р. у с. Зимна Вода буде припинено постачання електроенергії на вул. Вітовського (буд. 2 – 5а), вул. Грушевського (буд. 22 – 38), вул. Калнишевського (буд. 1 – 7), вул. Миру (буд. 1 – 27), вул. Морозенка (буд. 1 – 8), вул. Федьковича (буд.1 – 9). 
У Зимній воді працює лікар-невролог!
Шановні наші мешканці!
У Центрі первинної медико-санітарної допомоги Зимноводівської сільської ради (с. Зимна Вода, вул. Марка Вовчка, № 1) приймає 
лікар-невролог – Юлія Юріївна Кощановська 
Графік прийому:
понеділок, вівторок, середа, четвер з 9.00 до 14 .00.

Запрошуємо на концерт
У неділю, 24 березня, у Народному домі с. Ставчани о 15:00 відбудеться концерт духовного співу «Співайте Богові нашому, співайте» за участі народного хору «Обрій» Народного дому с. Зимна Вода. Запрошуємо всіх охочих. 

Село не село, але ще й не місто. Так жартома кажуть про Зимну Воду її жителі. А коли мовити серйозно, то цей населений пункт з такою дивною назвою й справді унікальний. Назва Зимна Вода походить від назви річки, що бере початок біля села Скнилів. Місцевість славилась чистими водоймами, лісами безліччю тварин та птаства. Це символічно відображено на гербі села.   За легендою таку назву річка дістала, коли Данило Галицький повертався до Львова після боїв з поляками. Воїни, втомлені боями, хотіли пити. Вони натрапили на струмок, що витікав з-під кущів.  «Яка зимна вода!»- вигукували спраглі. Від того часу струмок перетворився на річку, яку назвали Зимна Вода. Вода була в ній чиста та холодна, не нагрівалась навіть улітку. Згодом біля річки почали селитися люди. Так з’явилось  село Зимна Вода.

Зараз Зимна Вода —  найбільший сільський населений пункт України. Тут зареєстровано 11,4 тис. жителів. Насправді ж у Зимній Воді проживає знач­но більше людей, адже чимало львів’ян має тут своє житло. Серед жителів Зимної Води багато представників львівської інтелігенції: науковці, викладачі, медики, управлінці, представники духовенства, працівники культури, громадські та політичні діячі.                                                                                                    

Не останню роль в житті села відіграють залізничники, яких тут проживає декілька десятків сімей. Поміж ними і колишній начальник локомотивного депо Львів-Захід, голова проф­кому цього підприємства Петро Ручка.         —Інакше і бути не могло, адже залізничники тут поселилися ще в 50 роках 19ст., коли розпочалося будівництво першої в Україні сталевої магістралі Львів—Перемишль, яка пройшла через Зимну Воду, — каже Петро Васильович.


Будівництво залізничної колії від Перемишля до Львова почалося в 1859 році. Як на ті часи, для Східної Галичини це був грандіозний проект. Оскільки австрійська влада добре платила,а також  ретельно стежили за усіма етапами робіт- роботи були виконані сумлінно, навіть незважаючи на те, що такого обладнання, як зараз, робітники не мали, а тому усе робили власноруч (особливо непереливки  було у заболочених місцях). За два роки понад десять тисяч землекопів, тисячі одиниць гужового транспорту (їх тоді називали фірманки) в складних умовах заболоченої місцевості побудували 97,6 км залізничної колії та всю відповідну інфраструктуру.


Будівництво залізниці не було безпроблемним і супроводжувалось подекуди прямо-таки курйозними випадками  та  обростало плітками. Траса була спроектована таким чином, що залізничне полотно пролягало повз населені пункти, а це були в основному села. І коли почали будувати залізницю, місцевий люд не сприйняв цієї новації. Селяни боялися, серед них ходили чутки, що коли повз садибу їздитимуть «залізні коні», то в господарках не будуть нестися кури, корови не даватимуть молока і т.п.
Звичайно, всі ці страхи виявились перебільшеними, а то й просто марними.

 Отже 3 листопада 1861 року віденський вокзал готується до важливої події - відкриття залізничного сполучення з галицькою столицею. Вранці 4 листопада урочистий ескорт прибув у Перемишль. Відбулася заміна локомотива. Новий паротяг, якому першим довелося подолати новозведену майже 100-кілометрову лінію, називався "Ярослав".  Перший поїзд, що прибув до Львова більш як  150 років тому і проїжджав через село Зимна Вода, складався з паротяга з височенною трубою, двох вагонів з відкритими площадками (тамбурами) і чотирьох багажних візків.


   "Gazeta Lwowska" писала напередодні: "Після довгого очікування наближається радісний день, від якого починається і в нас регулярний рух на залізниці ім. Карла Людвіга. Вона безпосередньо з'єднає Львів з цілою мережею європейських залізниць. За допомогою залізничних шляхів Східна Галичина поєднається з цивілізованою Європою... утворить шлях, що проляже від східних кордонів Австрії аж до узбережжя Адріатичного моря. Столиця краю, як і взагалі Галичина, відтепер матимуть допуск до збільшення активності промислу і полегшеної торгівлі". 

Населення нашого краю поступово звикло до небаченого раніше виду транспорту, та ще й отримало від залізниці відчутну матеріальну, і не тільки, вигоду. Населення сіл біля траси поліпшило своє фінансове становище. Праця залізничників була дуже престижною та добре оплачуваною. Коли залізниця запрацювала, вона стала незамінною. Залізничні станції ставали центрами культури і економіки, люди мали роботу, якої так бракувало тоді в Галичині. Залізниця давала можливість Галичині торгувати, перевозити нафту з Борислава, сіль зі Стебника, ліс, сільгосппродукцію. Усе це підняло рівень регіону.


Одночасно із будівництвом колії у Львові був збудований перший міський залізничний вокзал. Він знаходився на тому місці, де зараз розташований Львівський приміський вокзал (500 м від нині діючого головного вокзалу) і був, як свідчать хроніки, для свого часу досить величним, комфортним і функціонально зручним.


У подальшому історія села тісно пов'язана із залізницею. З покоління в покоління зимноводівці розповідають, як під час Першої світової війни за відступу російські військові підірвали тутешній залізничний міст, спалили станцію та будинки її працівників. Пізніше, за Польщі, для залізничників та державних службовців було збудовано 300 двоповерхових вілл, частина з яких була зруйнована під час Другої світової війни. Коли окупаційна німецька влада залишала село, то вщент зруйнувала станцію та перехідний міст через колії.


Свідком майже всіх цих та інших подій була одна з найстарших жителів Зимної Води Зіновія Коваль (1930 р.н.)                                                  У чепурному будиночку Зіновії Степанівни зараз тихо, хоча колись у ньому гуло, наче у вулику, бо в сім’ї виховувалось аж дев'ятеро дітей. На матері-героїні, звичайно, трималося домашнє господарство, а матеріально забезпечував сім'ю батько — Іван Васильович, котрий пропрацював колійником і був удостоєний звання почесного залізничника.        Ставши на ноги, четверо синів подружжя Ковалів теж обрали батьківську професію. Так чи інакше із залізницею пов'язали свою долю і п'ять дочок: хтось з них вийшов за залізничника заміж, хтось працював у сфері залізничного обслуговування.                    Зараз бабуся Зіновія, у котрої є вже більше двадцяти онуків та правнуків, пишається тим, що кілька з них теж пішли слідами свого знаменитого в селі дідуся.

…У повоєнний період станцію і вокзал було відновлено, але згодом у зв’язку з реорганізацією залізничного господарства вантажні операції стали проводити на сусідніх, більших станціях. З розвитком автотранспорту став непотрібен у селі й вокзал, тож його переобладнали під квартири для залізничників. Лишився у Зимній Воді тільки павільйон на зупинному пункті, де можна сховатися від дощу. Та селяни цим рідко користаються, бо на електричку, яка йде, приміром, до Львова, треба чекати більше двох годин. Зате маршрутні автобуси курсують доволі часто.

День 4 листопада 1861року  вважається  днем народження Львівської залізниці і початком регулярного залізничного сполучення на території сучасної України.  Перша збудована  в Україна залізнична колія Львів-Перемишль  проходить через наше село Зимна Вода.




Так, прекрасне село міського типу, все тут подобається :)
Не знаю, треба проаналізувати всі "за" і "проти".
Ніколи не думав про це.
Ще не готовий ні до переїзду, ні тим паче до сімейного життя...
А що - в селі Зимна Вода можна придбати ділянку під житло?)))

Результати...
© 2008-2019 Рада села
“Зимна Вода”