Село Зимна Вода має своєрідну історію. У "Словнику географічному Королівства Польського" читаємо: «Зимна Вода розташована в львівському повіті 9 км від Львова. На півночі граничить з селом Рудно, а на сході з Білогорщею, на заході село Суховоля, на півдні - село Холодновідка.
   Перші відомості про  поселення під Львовом  згадується під назвою Зимні Води. Ця назва пов’язана з водяною стихією, адже тут було безліч водяних струмків, болотиста місцевість, озера. У подальшому в урядових документах та судових записках записано: назва поселення   Зимна Вода походить від   найбільшої річки Зимна Вода. За давніми переказами , ця річка, яка бере початок в селі Скнилів, мала холодну і чисту воду. До неї стікало безліч струмків теж з холодною водою, переказують, що вода ніколи не замерзала взимку і не нагрівалася найгарячішого літа.
   Перший раз зустрічаємо згадку про село Зимна Вода під роком 1365, 16 серпня, де подано, що Казимир надає третю частину майна під Львовом і третю частину прибутків Конрадові Прусу. У цей час село існувало як упорядкована одиниця на "руському" праві .Під роком 1461, 16 листопада, є друга згадка про Зимну Воду: це власник Зимної Води Іван Голомбек свідчить, що продав Станіславові з Красніка солтиство у своєму селі Зимна Вода за 30 гривень польських, додавши до нього три  лани (лан - 35 гектарів), рибний став і луг. У документі також дозволяється панові Станіславові закладати городи і будівлі для поселення людей .
   За 150 років село Зимна Вода 11 разів переходило до різних власників. У липні 1607 року останній власник села Станіслав Стадніцкий - каштелян перемишльський дарує Зимну Воду Львівській колегії єзуїтів. При  костелі св. Катерини єзуїти засновують велике господарство-фільварок. Доходи з цього господарства йшли на утримання Львівського ордену єзуїтів.